- оперення
- —————————————————————————————опе́ренняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
оперення
Смотреть что такое "оперення" в других словарях:
оперення — я, с. 1) Дія і стан за знач. оперити і оперитися. 2) Покрив із пір я у птахів. 3) спец. Вертикальні або горизонтальні площини на задній частині корпуса деяких машин і механізмів для забезпечення стійкості в русі та керованості … Український тлумачний словник
рижий — а, е, розм. Червоно жовтий або жовто червоний (про колір волосся, шерсті, оперення); рудий. || Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. || Червонувато жовтий, світло коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). || у знач. ім … Український тлумачний словник
Околичная шляхта — Околичная шляхта (другое название застенковая шляхта) мелкопоместная шляхта, представители которой владели приусадебными хозяйствами, но не имели крестьян и поэтому сами трудились на своей земле. Представители этой шляхты образовывали целые… … Википедия
бафтинг — а, ч. Трясіння літака внаслідок потрапляння повітряних вихорів від крила на хвостове оперення … Український тлумачний словник
беркут — а, ч. Великий хижий птах із породи орлів, який має темно буре оперення … Український тлумачний словник
білоперий — а, е. Який має біле пір я, оперення … Український тлумачний словник
галстук — а, ч. 1) Стрічка, смужка тканини, яку пов язують під коміром сорочки, блузи і т. ін. вузлом або бантом; краватка. 2) Оперення навколо шиї у деяких видів птахів. 3) Симетрично розміщена на грудях деяких звірів світла пляма … Український тлумачний словник
гніздовий — а/, е/. Прикм. до гніздо 1). || Який будує гнізда. || Який утворює гнізда (у 4 знач.) або розташований гніздами. Гніздова сівба. •• Гніздови/й наря/д оперення молодих птахів до першої линьки. Гніздови/й паразити/зм специфічний спосіб турботи про… … Український тлумачний словник
колібрі — невідм., ч. і ж. Найменший на земній кулі птах, який відзначається яскравістю і красою оперення; водиться в Америці … Український тлумачний словник
надхвістя — я, с. Частина оперення птаха біля хвоста … Український тлумачний словник
